Advertisement (reklama)

Main Ad

Центральне антикорупційне бюро: польський досвід протидії корупції

Для корупціонерів Польщі настали важкі часи. У 2006 р. в країні був створений новий, надпотужний орган – Центральне антикорупційне бюро (Centralne Biuro Antykorupcyjne). Саме на його плечах лежить основна відповідальність за боротьбу з хабарництвом та казнокрадством в усіх формах і проявах.

Десятки гучних розслідувань, викриття багатомільйонних злочинних схем, - все це результат роботи Центрального антикорупційного бюро (ЦАБ). Кореспондентам CorruptUA вдалося не лише відвідати цю таємничу структуру, а й детально ознайомитись з досвідом її роботи.

Страшний сон польських корупціонерів
Важливим напрямком діяльності ЦАБ є контроль за доходами та видатками польських можновладців. «В своїй роботі ми концентруємось на особах які дійсно мають, що приховувати. ЦАБ виконує функції таблетки, що покращує пам'ять посадовців. Завдяки нам політики «згадують» про свої вілли, літаки та мільйонні банківські рахунки», - розповів кореспондентам CorruptUA Павел Рутковський, координатор з питань  міжнародної співпраці Центрального антикорупційного бюро Польщі.

Польські чиновники зобов’язані декларувати не лише свої доходи, а й видатки.  Кримінальний кодекс прописує кримінальну відповідальність у вигляді позбавлення волі терміном до 3 років за подання неправдивих відомостей про доходи та витрати в декларації (ст. 223).  

Величезним джерелом для корупційних зловживань став і минулорічний футбольний чемпіонат «Евро-2012». «Стадіони, дороги, готелі, - скрізь було широке поле для тендерних аферистів. Чемпіонат закінчився, політики всім подякували та роздали медалі, а нам залишилось широке поле для антикорупційних розслідувань», - підкреслює пан Рутковський. За словами правоохоронця, його співробітники з радістю візьмуться за справу будь-якого високоповажного чиновника, що хоче заробити кілька мільйонів на процедурі державних закупівель.
Іншими напрямками роботу ЦАБ є профілактика злочинності та серйозна аналітична робота. Зауважимо, що виконання всіх цих непростих функцій в 38-мільйонній Польщі здійснює лише 870 співробітників, що працюють в центральному офісі та 11-ти місцевих представництвах. Виходить, для успішної боротьби з казнокрадами та хабарниками зовсім не потрібні багатотисячні армії силовиків-бюрократів, що функціонують в Україні.
Польські поборники корупції, на відміну від їх українських колег, не женуться за сумнівною статистикою розкриття злочинів. Координатор з питань співпраці з мас-медіа ЦАБ Польщі Малгожата Матушак-Тоха підкреслює, що мета роботи органу не в тому аби прийти і когось покарати. «Коли при перевірці ми бачимо дрібні порушення, це не є причиною для застосування санкцій», - зазначає пані Матушак-Тоха.

У «війні» з хабарниками засобів не добирають
В боротьбі з корупцією польські правоохоронці використовують величезний арсенал сучасних спецслужб. Не гребують вони й такою технологією як провокація хабара. Цей винятковий метод застосовують лише до посадовців, відносно яких є дуже серйозні та аргументовані підозри в хабарництві.

«Ми не чекаємо поки нам повідомлять про факт порушення, ми діємо активно через мережу своїх агентів та інформаторів», - визнав перед кореспондентами CorruptUA пан Павел Рутковський.

Найбільш відомим «провокатором» чиновницьких душ в останні роки був майже легендарний агент ЦАБ «Томек». Цей молодий чоловік, працюючи в образі багатенького мажора спокушав своєю увагою та грошима відомих жінок-політиків, яких підозрювали в серйозних корупційних злочинах.
Його «жертвами» стали депутат Сейму від партії «Громадянська платформа» Беата Савіцька та популярна телевізійна ведуча українського походження Вероніка Марчук-Пазура. Перша за винагороду в 20000$ нібито обіцяла сприяти в приватизації оздоровчого закладу на узбережжі Балтийського моря в м. Хель. Друга – мала допомогти в приватизації державного науково-технічного видання. 

Хоча в квітні 2013 р. апеляційний суд в Варшаві виправдав засуджену пані Савицьку, її досвід став повчальним для багатьох політиків. Після цього скандалу можновладці Польщі відверто бояться брати хабарі, оскільки бачать у кожній такій пропозиції «довгу руку» Центрального антикорупційного бюро.

Легендарний агент Томек намагався вивести на «чисту воду» навіть дружину колишнього Президента Польщі Іоланту Квасневську. Силовики підозрювали, що цій відомій родині належить незадекларований маєток. Аби перевірити хто є реальним власником нерухомості спецслужби вирішили… її придбати. Та агентів ЦАБ чекало розчарування. Жодних зв’язків з родиною Квасневських виявлено не було.
Попри провал «президентської справи», агент Томек став справжнім польським Джеймсом Бондом. Його фотографії зайняли передовиці найпопулярніших видань, а «Gazeta Polska» навіть назвала його людиною року.

Правоохоронець має бути вільним від політики
Для ефективної боротьби з корупцією правоохоронці мають бути убезпечені від політичного тиску. Цю аксіому добре розуміють у Польщі. Саме тому Центральне антикорупційне бюро максимально захищено від будь-якого зайвого втручання.

Законодавство республіки передбачає максимально прозору процедуру формування органу і прекрасно захищає його від змін політичної кон’юнктури. Зокрема, Шеф Антикорупційного бюро призначається на посаду та звільняється з неї Прем’єр-міністром лише після консультацій з Президентом Польщі і за умов наявності відповідного вердикту з боку профільної комісії Сейму. Також каденція очільника ЦАБ не співпадає з строком повноважень Сейму, відповідно партійні трансформації абсолютно не означають кадрових  змін в бюро.

Хоча Антикорупційне бюро в своїй роботі особливо тісно взаємодіє  з Прем’єр-міністром та Міністерством юстиції, це не заважає поборникам корупції лишатися неупередженими та об’єктивними. Сприяє цьому і надзвичайно серйозний кадровий добір співробітників, адже щоб влаштуватися на роботу в ЦАБ потрібно мати бездоганну репутацію, пройти десятки різноманітних перевірок та навіть тест на поліграфі. Також кадри «всесильної» структури стимулюють досить високими зарплатами.

Втім, працівники спецслужби не перетворилися на привілейовану касту, якою в Україні є посадовці з деяких потужних силових структур. Робітники ЦАБ їздять на роботу бюджетними автомобілями та … велосипедами і прикрашають свої службові кабінети лише грамотами та кубками зі спортивних змагань. В даних фактах кореспонденти CorruptUA мали змогу переконатись особисто перебуваючи в центральному офісі Антикорупційного бюро у Варшаві, підчас навчального візиту організованого зусиллями фундації українсько-польської співпраці PAUCI.
Успіхам в подоланні корупції радіють не всі

Рішучі методи роботи ЦАБ викликають невдоволення в ряду польських політиків та держслужбовців. Антикорупційне бюро звинувачували у політичній заангажованості, нібито ця організація особливо активно викривала корупцію саме серед політичних опонентів Леха та Ярослава Качинських.

Для з’ясування подібних обставин в польському парламенті було проведено спеціальне розслідування, а подальша доля бюро була винесена на референдум в листопаді 2007 р. Переважна більшість громадян Польщі висловилось за збереження Антикорупційного бюро, лише 10% поляків проголосувало за ліквідацію структури. Подібний результат цілком можливо вважати народним визнанням ефективності роботи бюро.

До речі, успіхи країни на шляху подолання корупції відзначають і міжнародні інституції. За результатами Індексу сприйняття корупції, який щороку складає впливова міжнародна організація Transparency International, в 2012 р. Польща посіла цілком пристойну 41 сходинку зі 176 країн світу. Для порівняння Росія має лише 133 місце, а Україна взагалі опинилась мало не в кінці списку між Сирією та Камеруном на ганебній 144 позиції.

Як бачимо сусідні слов’янські країни знаходять свої рецепти подолання корупційного монстра. В боротьбі з яким використовується весь арсенал сучасної правоохоронної системи, включаючи практику провокацій та різноманітних «шпигунських» прийомів. Натомість Україна лишається справжнім заповідником для злодюг та хабарників, адже в нашій країні потурбувати спокій корумпованих високопосадовців не насмілюється жоден правоохоронний орган.

Можливо і нам пора перейняти досвід західного сусіда?  Тим більше, що в Україні вже давно точаться дискусії про необхідність створення подібної незалежної структури. Ось тільки є одна серйозна проблема – по-справжньому рішучих та неупереджених борців з корупцією однаково боїться і влада, і опозиція.

Maksym Wołosewicz, специально для CorruptUA