В Україні продовжує зростати суспільна недовіра до системи правосуддя. За
результатами соціологічного опитування фонду «Демократичні ініціативи»
діяльність вітчизняних судів негативно оцінює 69% українців, в той час як
позитивно лише 20%. Найбільше скептиків проживає в південних регіонах (82%), на
заході (74%) та в центрі країни (73%), найменше на сході - 55%.
Корупція, «телефонне право», винесення завідомо неправосудних рішень, все
це лишається частиною вітчизняного судівництва. Принаймні до таких висновків схилялися
учасники міжнародної конференції «Посилення контролюючої функції судової влади
в системі органів влади в Польщі, Україні, Молдові і Грузії», що днями
відбувалась в Одесі.
 |
| Фундація ПАУСІ зібрала
яскравих представників судової галузі України, Польщі, Грузії та Молдови
Реформування судової системи не змогло принципово змінити ситуацію в
позитивному ключі. «Якщо раніше хабарі платили за винесення незаконних судових
рішень, то сьогодні гроші нерідко вимагають навіть за справедливий судовий
вердикт», - стверджує відомий український юрист Валентина Теличенко.
«Котячі концерти» чи вплив
громадянського суспільства?
Експерти переконані, що порятунок вітчизняної Феміди потребує політичної
волі та послідовних дій громадянського суспільства. «Суд перебуває під впливом
всіх сторін судового процесу, так саме він перебуває під впливом і контролем
суспільства в якому він функціонує. Якщо сьогодні в громаді ми махнули рукою,
що суди нечесні і виносять неправосудні рішення то це одна ситуація і зовсім
інша, якщо суспільство вимагає прийняття
правосудного рішення», - впевнена відомий юрист та захисник у справах Юлії
Тимошенко і Юрія Луценко.
Зрозуміло, що суспільний контроль досить легко переплутати з тиском та
впливом на незалежність суду. Саме тому юрист чітко розділяє висловлювання
особистої думки і заяви людей наділених владними повноваженнями. «Я вважаю
втручанням в роботу суду ситуацію, коли члени парламенту, Президент і
працівники його Адміністрації випереджаючи рішення Феміди висловлюють особисту
думку. Натомість власні думки «пересічних» громадян, що не мають
формалізованого впливу на владу не є втручанням в роботу судової гілки. Це не є
тиском, а є лише висловлюванням особистої позиції і нічим іншим», - розповіла
учасникам конференції Валентина Теличенко.
Позицію активного громадського контролю поділяють далеко не всі вітчизняні
правники. Нещодавно, колишній перший заступник Генерального прокурора Ренат Кузьмін в своїй науковій публікації
у «Віснику національної академії прокуратури України» прирівняв вуличні рухи,
акції протесту, штучне формування суспільної думки до методів тиску на суд.
Схожу позицію в контексті громадської акції «Свободу Павличенко» виловлювала
і Рада суддів України. «Проведення масових акцій з метою схилити суд до прийняття бажаного
судового рішення є не чим іншим, як спробою тиску на суд і втручання в
діяльність зі здійснення правосуддя, що неприпустимо в демократичному
суспільстві», - йдеться в заяві.
|
 |
| Учасниками судової
конференції в Одесі були відомі правники та експерти з Польщі, України, Грузії
та Молдови
Прояви громадської активності в цьому контексті викликають несприйняття і в
частині наукового співтовариства. «Переконаний, що «котячі концерти» під стінами суду є неприпустимим явищем,
безпосереднім втручанням в роботу суду за яке має наступати кримінальна
відповідальність», - заявив на запитання кореспондентів CorruptUA Валентин Долежан, доктор юридичних
наук, професор НУ «Одеська юридична академія».
Суспільний контроль на сторожі
судової демократії
Подібна позиція має певний сенс. Втім, в умовах тотальної корумпованості
вітчизняного судочинства вона загрожує повною відірваністю від демократичних
стандартів та інтересів громадянського суспільства з подальшим перетворенням суду
на зручну машину винесення потрібних владі рішень. Невипадково європейські
політики заявляють про проблему вибіркового судочинства та винесення політично
упереджених рішень в Україні.
Європейський досвід поважає суспільний інтерес до обговорення резонансних
судових справ. В цьому учасників конференції переконали представники третьої
гілки влади Польщі. «Котячі концерти» підчас засідань у нас не відбуваються,
але ніхто не забороняє громадськості проявляти свій інтерес до судових
вердиктів», - поділась з делегатами конференції власним досвідом суддя
Верховного суду Польщі, член Національної ради судочинства Барбара Годлевська – Міхалак.
Отож, недосконалість українського судочинства цілком може «виправити» активна
позиція громадянського суспільства. Категоричне несприйняття суспільством
корупції та кумівства в судовій системі допоможе повернути українських суддів
до цивілізованих норм європейського судівництва.
Максим Волосевич
Конференція «Посилення
контролюючої функції судової влади в системі органів влади в Польщі, Україні,
Молдові і Грузії» відбулась 22 листопада 2013 р. в Одесі завдяки зусиллям
Фундації польсько-української співпраці PAUCI
|
